АВТОР: Мирослава САВЕЛІЙ

Осінь за вікном малює барвами, свище вітром раз-у-раз дощем, дмухає інколи снігом… Осінь співає свою мелодію шелестінням листя, мрякою та загадковим сонячним промінням, що вже не гріє любов’ю сонячного проміння.

Любов приходить у наше серце, коли на неї не чекають або, навпаки, давно зачекалися. Осінь, мені, чомусь асоціюється з новими почуттями, що вбирають аромат минулого, наче хрезонтеми, та майбутнього, що на даному етапі невідоме, але свіже, як аромат осіннього яблука.