Вітаю Вас Гість | RSS
П`ятниця
29.03.2024, 17:05
САЙТ МИРОСЛАВИ САВЕЛІЙ
Головна Реєстрація Вхід
Головна » 2013 » Вересень » 29 » РОЗДУМИ…
21:19
РОЗДУМИ…

РОЗДУМИ…

Автор: Мирослава Савелій

За обрій сідає сонце і цілує ніжно наше волосся. Віє прохолодою теплий літній вітерець. Виблискує діамантами вода, де сонце омило своє обличчя. А ти розслабилася, віриш у краще, казку та мрії.

Зачаровано летить час: легкий та невловимий.


«До побачення, літо!» – скоро скажемо, а може і не замітимо. А прокинемося коли жовтий лист опаде на долоню. Розвінчає спочатку ідилію «бабине літо» та журавлинний «ключ» у теплі далекі краї.

І прийдуть дощі сірої буденності. Заморозять теплі спогади перший сніг, іній та заморозки.

Та знову прийде у душі весна: така заквітчана та прекрасна. А там – і літо. Знову все йде за годинниковою стрілкою.

Прогрес. А може нічого нового ми, людство, й не відкрили?.. Може до нас вже попередні цивілізації дійшли вершини, а потім все зруйнувалося і людство, по-спіралі, набирало обертів?..

Хто ми? Куди йдемо? Ми, звісно, люди і йдемо сьогоденням до завтрашнього дня.

Зміни. Ми звикли вірити, або діяти – і все  зміниться. Бувають речі нам непідвладні, бувають і ні. Але  ми гордимося і тим, що, принаймі, намагалися щось змінити.

Кохання. Поняття це для кожного з власним присмаком чи без нього – приємне, таємне, інтимне. Для кожного з нас воно має свою несподівану та передбачувану, водночас, кінцівку.

Десь глибоко в душі ми повертаємося та обираємо для подружнього життя людей із іменем чи рисами характеру першого кохання. І, неважливо, взаємними було це почуття чи ні, істина тут одна – ви щасливі нарешті: коли поряд є дорога та близька за духом людина; коли серце ваше поряд з нею б’ється частіше, тіло прагне насолоди, душа радіє невимовно, а розум задоволений гармонією долі.

C'est la vie… («Се ля ві…») Таке життя…


АЛГОРИТМ  ЖИТТЯ

Автор: Мирослава Савелій

Розсипала якось каміння осінь

І завела усе у жовтий сад.

Вона, вона нічого в нас не просить,

Бо скоро, скоро буде листопад.


Зимову сагу розіб’є холодний вітер

І вже не в силах щось змінить,

Але потрібно жити й вірити

Що завтра  краща  буде мить.

І як настане жадане завтра

В душу зазирне кохання

І буде ніжна надворі тепла весна

Буде ще палке бажання!


Не за горами тепле літо бродить

І квітне ароматами зілля.

І так життя, у вирі так, проходить,

Бо доля так збудована людська.


Душею, друже, ніколи не старій

І проганяй думки завжди погані;

Не заздри, твори добро, кохай та мрій,

Вперед іди до успіху, мети!


Переглядів: 465 | Додав: miraas | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright Мирослава Савелій ©