Кременеччина. Сайт Мирослави Савелій

КОЗАЦЬКА СЛАВА -- НЕ ВМРЕ, НЕ ЗАГИНЕ!

miraas — Sat, 05 Dec 2015 20:53:25 GMT

КОЗАЦЬКА СЛАВА -- НЕ ВМРЕ, НЕ ЗАГИНЕ!
Фільм: Мирослави Савелій
Тривалість: 40 хв.
Даний фільм присвячений подіям 1651 р. - битві під Берестечком. Це був найбільший бій Доби Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого.
Дуже красива і надзвичайно цікава історично каплиця, що в селі Підлісці Кременецького району, стоїть на схилі невисокої гори, засадженої білокорими березами. Здавна носить вона назву Богданової. За легендою, влітку 1651 року козаки Богдана Хмельницького освятили біля неї бойові знамена і зброю перед кровопролитним боєм з поляками під Берестечком. Після бою, на зворотному шляху, вони поховали біля каплиці тяжко поранених товаришів. Про драматично-славну історію цього шматочка української землі підліщанам і туристам досі нагадують старі козацькі могили, із плит яких час і природні стихії давно стерли написи...
20 червня у Підлісцях храмовий празник - Десята п'ятниця, який у селі глибоко шанують з давніх-давен. Цікавим і наповненим глибоким змістом є звичай підліщан після святкової літургії у храмі під проводом духовних отців здійснювати урочистий хід до Богданової каплиці. Там, біля кринички, представники духовенства проводять священний ритуал освячення води, а люди складають шану загиблим козакам.

Кременецький ботанічний сад

miraas — Fri, 05 Jun 2015 10:42:36 GMT

Кременецький ботанічний сад є не тільки перлиною Кременця, але і всієї Тернопільської області та одним із найстаріших ботанічних садів України.

Заснований Кременецький ботанічний сад в 1806 році при Волинській гімназії (пізніше Кременецький ліцей), що мав стати навчально-виховною та науковою базою для студентів ліцею.

Протягом 1806-1809 рр. над проектом ботанічного саду та його втіленням працював відомий ірландський майстер садово-паркового мистецтва Діонісій Мак-Клєр.

Площа саду становила 4,5 га. Він складався із парку відпочинку, розарію, шкілки, трьох оранжерей, парників, аптекарського городу. Зібрана Д. Мак-Клєром колекція живих рослин нараховувала 480 видів місцевої флори та 760 екзотів.

У 1809 році директором саду став доктор медицини і ботаніки та зоології, австрієць Віллібальд Бессер. Площа розширюється до 20 га. Кількість видів рослин зросла до 1200, а сад став одним із кращих та відомих далеко за кордоном.

У 1832 році Кременецький ліцей разом із ботанічним садом був закритий. Основна колекційна база була вивезена у м. Київ для організації університету св. Володимира (нині Національний університет ім. Т. Шевченка) та ботанічного саду при ньому (тепер ім. акад. О.В. Фоміна).

Спроби відновити роботу саду проводились в 1921-1939 рр., 1951-1969 рр.

Новий етап в розвитку ботанічного саду та відродженні науково-дослідної роботи для ботанічного саду розпочинається з 1990 року за Постановою Ради Міністрів України. А з 2001 року сад переведений у підпорядкування Міністерству екології та природних ресурсів України.

На даний час в ботанічному саду функціонує 5 наукових відділів: дендрології, квітниково-декоративних рослин, фітосозології, акліматизації плодово-ягідних культур, лікарських рослин та нових культур. В колекції яких нараховується деревних та кущових – 217 видів; лікарських – 111 видів і 8 сортів; кормових – 128 видів 29 сортів, 9 форм; овочевих – 74 види, 8 сортів; пряносмакових – 73 види; квітниково-декоративних – 220 видів, 84 сорти, 11 форм, рослин природної флори – 270 видів, з них 11 занесених до Червоної книги України, понад 100 різного природоохоронного статусу (ендеміки, регіонально-рідкісні, реліктові); плодових та ягідних – 66 видів, 141 сорт.

Площа ботанічного саду становить 200 га, колекційний фонд нараховує понад 2000 таксонів. Тут зростають вікові дерева, що є однолітками саду та прикрашають своєю величчю краєвиди.

Територія саду репрезентує типовий ландшафт Кременецьких гір, що представлений чергуванням схилів різноманітної експозиції зайнятих рідкісним для Європи типом грабово-дубових лісів, плющевих, а також грабовими, хвойними та мішаними лісами, вершинних площин із степовими ділянками, скельних утворень з петрофітною рослинністю. Абсолютна висота верхніх відміток території складає 399 м, а нижніх 255 м.

Сьогодні основна увага зосереджена на відродженні та реставрації історичної частини території саду, впорядкуванні, освоєні нових територій, створення експозиційних ділянок (коніферетум, сад магнолій, розарій, альпінарій, сад витких культур, декоративний плодовий сад), розвитку рекреаційної діяльності, впровадженні енергозберігаючих технологій, організації еколого-натуралістичного центру.

Підсумком реалізації цих завдань повинно стати досягнення головної мети – становлення ботанічного саду як наукової та освітньо-виховної та природо-охоронної установи для всієї території північного заходу України.

Особлива увага надається еколого-освітній діяльності. З цією метою на території саду діють 5 екологічних маршрутів, що містять навчально-пізнавальну, еколого-виховну, рекреаційно-оглядову інформацію. Маршрути охоплюють майже всю територію саду і дають можливість максимально ознайомитися різноманіттям рослин та ландшафтними композиціями. В планах є також розбудова туристичної інфраструктури тощо.

Кременецький ботанічний сад є одниміз найстаріших в Україні, що своїм існуванням завдячує таланту та мудрості багатьом видатним особистостям, серед яких Діонісій Мак-Клєр та Віллібальд Бессер.

(Інформація зі сайту Кременецького ботанічного саду: http://krembotsad.blogspot.com/)

Тернопільщина -- перлина в намисті України

miraas — Sat, 28 Mar 2015 08:55:12 GMT

Мільйонер у Кременці

miraas — Sun, 29 Sep 2013 17:50:47 GMT

Мільйонер у Кременці!

Сезон 1 Серія 3

У нього мільйони квадратних метрів в Україні, в Росії та Дубаї, він входить до сотні найбагатших за списком Форбс.
Цього разу на тиждень попрощався з власними мільйонами Артур Мхітарян, голова наглядової ради корпорації "Познякижилбуд", засновник компанії Taryan.

Розпочати нове життя Мхітаряну доведеться на Західній Україні. На героя чикає Кременець, де рівень безробіття один з найбільших в Україні. За легендою Артур 10 років був на заробітках в США звідки його депортували за нелегальну роботу.

Звиклому до розкішного життя Артуру, доведеться звикнути до багатьох незручностей та несправедливостей. Замість розкішних апартаментів обдертий студентський гуртожиток, замість екзотичної їжі в ресторані – снікерси і лаваші, замість люксового авто – проїзд зайцем в маршрутках, а замість керівництва власною фірмою – кур’єрська розноска газет та обслуговування в ресторані.

Які перепони стануть на житті героя, в яких умовах йому доведеться жити, чим харчуватися і чи вдасться йому заробити гроші, дивіться далі.

(За матеріалами телеканалу "1+1")

Кременецька земля

miraas — Sun, 29 Sep 2013 17:48:15 GMT

Автор:

Мирослава САВЕЛІЙ

Кременецька земля

У світанкових барвах пурпурових,

Неба ясна блакить,

В краях тих Кременеччини чудових —

Ріка Іква біжить.

Десь тихо на сторожі

Мовчазно Бона височить,

Дівочі скелі наче ружі,

Відразу душу бадьорить.

Та недарма,

Народ сюди пливе,

Словацького давно нема,

Та він в серцях все ще живе.

А далі там — високая гора:

Лавра Почаївська на ній стоїть,

Теча цілюща там вода

І кожен йде її попить.

Зцілитись люд невтомно мчить

До джерела святої Анни,

Божа гора серед сіл височить,

Молитись йдуть сюди прочани.

Ласкаво прошу в цей чарівний край,

Який п'янить крізь глибину віків:

Від зелених простор — під небокрай,

Його і взять колись не міг Батий.

Кременець — пісня,

Кременець — дума,

Моя незабутня —

Земля чарівна.

Це ж все — Україна,

Держава одна,

Єдина, й така неповторна

Іскриться у ній Кременецька земля.

Мій Кременець

miraas — Sun, 29 Sep 2013 17:46:08 GMT

АВТОР: Мирослави САВЕЛІЙ

Мій Кременець

Де гір зеленобоких диво переспів,

Де кременя палає іскорка-вогонь,

Де Бони і Дівочих танець-передзвін –

Душею й серцем ти туди, туди полинь!

Величне місто, що з правом Магдебурзьким,

Місто, що не здалось Батиєві в ясир!

Поділений народ стражденний руський твій

Між паном і царем нераз впродовж віків.

Пам’ятають шляхи походи козаків,

У пам’яті зберігсь Юліуш Словацький,

Бессер, що сад він ботанічний посадив,

Тут пам’ятають – вчиться спудей найкращий!

Дух незалежності і прагнення свободи

Жевріли у серцях завзятих кременчан!

І сталось! Замайорів стяг перемоги!

Благословив Господь до храму шлях прочан!

Щасливі ми, що народились в краї цім,

Щасливі, що завітав Кобзар Шевченко!

Вплітаємо в волосся калиновий цвіт

І з Україною у серці живемо!

П-в:

Мій Кременцю, моя свята земля,

Мій соколе, мій краю рідний, мій,

Мій Кременцю, моя ясна зоря –

Так неповторний ти й так жаданний!

Нехай Господь благословить з небес ,

Будь факелом ти мудрості завжди!

Зростай попри історію та час!

Міцній! Не забувайсь людьми! Живи!

Мама

miraas — Sun, 29 Sep 2013 17:43:30 GMT

Автор:

Мирослава Савелій

МАМА

Ти чарівна, завжди усміхнена, весела,

Ти мов троянда, що цвіте,

Завжди в очах людей щаслива

І все лихе хай геть від тебе йде.

Ти твориш лиш добро

Своїми ніжними руками,

Виховуєш своїх діток

І носиш гідно титул мами.

Ти, немов, сонечко весняне,

Що зігріває ласкою наш дім,

Слова твої пророчі,

Ти найрідніша нам усім.

І люблять всі тебе,

Вклоняюся низенько й дякую за все,

Що робиш ти для мене,

Люблю тебе я над усе.

Бо ти є мама,

Це слово гордо так звучить,

Бо це найвищеє звання, –

Вона прийшла, щоб діток народить.

Продовжить рід

І гідних виховать дочок й синів,

Щоб залишить в історії яскравий слід,

Подарувати народові героїв.

О, мамо, ти – єдина,

Ти все лиш можеш зрозуміть,

До тебе першої біжить дитина,

Як хтось її в житті образить.

Ти корисну дасиш пораду

І захистиш від ворогів,

За це тобі Господь у нагороду –

Дає здоров’я, сил і прощення гріхів!

Зима і місто...

miraas — Sun, 29 Sep 2013 17:42:02 GMT

Автор: Мирослава САВЕЛІЙ Зима і місто...

Зима. Сніг. Мороз. Кременець дрімає у затишку білого плеса, у роздумах про славетну історію, про сьогоднішній день, і... думає, а що ж чекає на нього завтра? Яка таємниця розбудить його уяву? Що змусить його змінити свій стан душі. Так саме стан душі. Адже місто древнє, місто славетне, місто --легенд.

Ти, чарівний Кременцю, такий неповторний. В тебе закохуються раз і назавжди.

Тут неймовірна краса гірського намиста виблискує дорогоціними перлинами снігу і лісовим покривом, мов, діамантами...

Кременець...ти -- неповторний, незвичайний. Ти просто якийсь особливий.

Десь тихо іде приготування до Нового року та Різдвяних свят! От понесеться тоді колядка, а з нею й щедрівка голосочками-дзвіночками дітей та дорослих. Заспівають усі: "Нова радість стала...", "Добрий вечір тобі пане господарю...", "Ой, сивая та й зозуленька...". А тоді засіють нас ранньою порою маленькі хлопчики-посівальники зі словами: "Сійся, родися житто-пшениця..." І зрадіє душа, та тіло, адже життя -- прекрасне! Промовимо ми: "Христос народився! -- Славімо Його!"

З наступаючими , Вас, кременчани, жителі навколишніх сіл, гості міста святами! Здоров"я, щастя, добра, миру , злагоди та любові більше у Новому році! Веселих свят, тобі, моя Україно, земле моя !

Весна у селі Великі Млинівці

miraas — Sun, 29 Sep 2013 17:40:19 GMT

Весна у селі Великі Млинівці

Автор тексту та фоторобіт:

Мирослава САВЕЛІЙ

Весна -- ти неповторна та чарівна,

Весна -- на цілім світі ти така є одна...

КРЕМЕНЕЦЬКА ЗЕМЛЯ...

miraas — Sun, 29 Sep 2013 17:38:10 GMT

КРЕМЕНЕЦЬКА ЗЕМЛЯ...

Автор: Мирослава САВЕЛІЙ

Благословенна Богом, земле Кременецька!

ТИ - така неповторна й жадана! Кожний камінчик твого шляху – неповторна історія зі смаком «полинового нектарю», омита росою лісів, що вкривають ніжно хребти Кременецьких гір, оплакана в легендах, оспівана в піснях, змальована художниками та застигша на мить у творах письменників та поетів. Ти розкинулась в долині між горами – граничними відро-гами Подільських Товтр, з історичними назвами Замкова, Черча, Дівочі Скелі, Хрестова, Осовиця, Воловиця, Куличівка. Твої вулички розбігаються по схилах та узгір'ях і випліскується на широке привілля рівнини волинського Малого Полісся над річкою Іква.
Земле моя, Кременеччино, ти породила у 1809 році поета і драматурга, співця і провісника свободи свого народу, генія з польським корінням, але українською душею Юліуша Словацького, Галину Гордасевич, композитора Михайла Вериківського…
Із Кременцем пов'язані життя і діяльність багатьох визначних постатей в науці і культурі краю. Тут, на початку XIX ст., викладали в Ліцеї природодослідники Ві-ллібальд Бессер і Антоній Анжейовський, письменники Алойзій Феліньський, Алойзій Осінський, Юзеф Коженьовський, математик Юзеф Чех, історик Іоахім Лелевель, художник Юзеф Пічман. У середині XIX ст. в Кременці служив мандрівник і дослідник Микола Пржевальський. В Комерційному училищі на початку XX ст. вчилися український композитор Михайло Вериківський та російський письменник Лев Нікулін, викладали художники Тимофій Сафонов та Андроник Лазарчук. Місто відвідали, подорожуючи по Волині, М. Костомаров і Т. Шевченко.
В Кременці вчилися: письменники Борис Харчук, Улас Самчук, Галина Го-рдасевич, Оксана Лятуринська.
У різні роки Кременець відвідали: письменник і церковний діяч Феофан Прокопович філософ і поет Григорій Сковорода етнограф і письменник Володи-мир Даль поет і публіцист Юліян Нємцевіч письменниця Марія Конопницька поетеса Леся Українка та її мати Олена Пчілка романіст Оноре де Бальзак композитор і піаніст Ференц Ліст літературний критик Михайло Драгоманов, письменник Михайло Коцюбинський поети Максим Рильський та Микола Бажан.
Хоча місто невелике, проте має сім давніх цвинтарів: Туницький кінець XVIII ст. Католицький, званий Польським 1891 p. військовий Калантир друга половина XIX ст. Єврейський XVI ст. . На особливу увагу заслуговує П'ятницький П'ятинка або Козацький XVII -XVIII ст. , Василіянський XIX ст. цвинтарі.