Автор: Мирослава САВЕЛІЙ

Коли ми мріємо про щось, то це щось обов"язково збудеться якщо сильно хотіти та йти до своєї мети. 
Кохання... Загадкове та непередбачуване, увіковічнене у постаментах та програне у музиці, проспіване у пісні, зняте у кіно, прочитане у книзі, поставлене у театрі, прожите у людському серці... 
Дружба... Перевіряється у часі, в конкретних ситуаціях, на відстані чи поряд. Вона, дружба, не знає кордонів, вигоди... Вона така, яка є -- щира та безкорисна, готова прийти на допомогу, коли ти її потребуєш... 
Отже, життя -- цікаве поняття і ми обираємо власну історію, власний шлях керуючись власними розуміннями. Та чи ми щасливі? Якщо так-- значить ми живемо достойно, ми чогось варті, ми залишаємо власний відбиток: яскравий чи ні, залежить від нас у історії власного життя, власних переконань... 
Тут, у глибині нашого серця, захована таємниця буття, таємна наша філософія, наш завуальований куточок нашого єства. Ми читаємо серцем, а аналізуємо розумом, відчуваємо душою, а мріємо очима, творимо руками, слухаємо вухами... Та чи чуємо ми голос справжнього кохання: чистого та неповторного, прекрасного та непідкупного, відкритого та взаємного? 
Якщо ми готові відірватися та полетіти за своїм, єдиним коханням, посміхатися йому чи їй просто так, чекати на мить аби побачити його чи її знову -- значить наше серце б"ється частіше, ноги несуть нас швидше і називаємо ми цей стан -- блаженним, тому , що лише тоді ми можемо сказати, що ми закохалися з першого погляду, з першого дотику руки, з першого кроку назустріч своєї половинки... 
О, це і є таємниця, до якої ми йдемо, той стан який ми шукаємо, та мить на яку ми чекаємо. Тут найголовніше -- впіймати мить та прожити з ним чи нею усе своє життя, нешкодуючи ніколи про вибір!!!