Автор: Мирослава САВЕЛІЙ

Благословенна Богом, земле Кременецька!

ТИ - така неповторна й жадана! Кожний камінчик твого шляху – неповторна історія зі смаком «полинового нектарю», омита росою лісів, що вкривають ніжно хребти Кременецьких гір, оплакана в легендах, оспівана в піснях, змальована художниками та застигша на мить у творах письменників та поетів.  Ти розкинулась в долині між горами – граничними відро-гами Подільських Товтр, з історичними назвами Замкова, Черча, Дівочі Скелі, Хрестова, Осовиця, Воловиця, Куличівка. Твої вулички розбігаються по схилах та узгір'ях і випліскується на широке привілля рівнини волинського Малого Полісся над річкою Іква.
Земле моя, Кременеччино, ти породила у 1809 році поета і драматурга, співця і провісника свободи свого народу, генія з польським корінням, але українською душею Юліуша Словацького, Галину Гордасевич, композитора Михайла Вериківського…
Із Кременцем пов'язані життя і діяльність багатьох визначних постатей в науці і культурі краю. Тут, на початку XIX ст., викладали в Ліцеї природодослідники Ві-ллібальд Бессер і Антоній Анжейовський, письменники Алойзій Феліньський, Алойзій Осінський, Юзеф Коженьовський, математик Юзеф Чех, історик Іоахім Лелевель, художник Юзеф Пічман. У середині XIX ст. в Кременці служив мандрівник і дослідник Микола Пржевальський. В Комерційному училищі на початку XX ст. вчилися український композитор Михайло Вериківський та російський письменник Лев Нікулін, викладали художники Тимофій Сафонов та Андроник Лазарчук. Місто відвідали, подорожуючи по Волині, М. Костомаров і Т. Шевченко.
В Кременці вчилися: письменники Борис Харчук, Улас Самчук, Галина Го-рдасевич, Оксана Лятуринська. 
У різні роки Кременець відвідали: письменник і церковний діяч Феофан Прокопович  філософ і поет Григорій Сковорода  етнограф і письменник Володи-мир Даль  поет і публіцист Юліян Нємцевіч  письменниця Марія Конопницька  поетеса Леся Українка та її мати Олена Пчілка романіст Оноре де Бальзак  композитор і піаніст Ференц Ліст  літературний критик Михайло Драгоманов, письменник Михайло Коцюбинський  поети Максим Рильський та Микола Бажан.
Хоча місто невелике, проте має сім давніх цвинтарів: Туницький  кінець XVIII ст.   Католицький, званий Польським  1891 p.   військовий Калантир  друга половина XIX ст.   Єврейський  XVI ст. . На особливу увагу заслуговує П'ятницький  П'ятинка  або Козацький  XVII -XVIII ст. , Василіянський  XIX ст.  цвинтарі.