Автор:

Мирослава Савелій

МАМА

Ти чарівна, завжди усміхнена, весела,

Ти мов троянда, що цвіте,

Завжди в очах людей щаслива

І все лихе хай геть від тебе йде.

Ти твориш лиш добро

Своїми ніжними руками,

Виховуєш своїх діток

І носиш гідно титул мами.

Ти, немов, сонечко весняне,

Що зігріває ласкою наш дім,

Слова твої пророчі,

Ти найрідніша нам усім.

І люблять всі тебе,

Вклоняюся низенько й дякую за все,

Що робиш ти для мене,

Люблю тебе я над усе.

Бо ти є мама,

Це слово гордо так звучить,

Бо це найвищеє звання, –

Вона прийшла, щоб діток народить.

Продовжить рід

І гідних виховать дочок й синів,

Щоб залишить в історії яскравий слід,

Подарувати народові героїв.

О, мамо, ти – єдина,

Ти все лиш можеш зрозуміть,

До тебе першої біжить дитина,

Як хтось її в житті образить.

Ти корисну дасиш пораду

І захистиш від ворогів,

За це тобі Господь у нагороду –

Дає здоров’я, сил і прощення гріхів!