Передноворічний лист

Автор: Мирослава САВЕЛІЙ

І знову зима… На порозі 2011 рік. Тихою пеленою лежить сніг. Все ніби зупинилося на мить в очікуванні того, що завтра  щось зміниться. Завтра, всі  чомусь вважають, буде  інакше, завтра все буде по-іншому.

Кожний день, кожний наш подих – щось неймовірно важливе, та,  водночас, таке мізерне у  порівняні  з величчю Всесвіту.

Ми будуємо думки, віримо у казку, що десь у Лапландії живе справжній Санта Клаус… Але й він – фантазія, вигадка аби наші  діти загадували  бажання і  ми самі  вірили у  свято Нового року. Так  він де-юре існує, але  де-факто – він, які  і ми всі з вами, людина.

Поди х  світлячків-вогників  жевріє надією, що скоро наступить  справжнє свято. І незалежно, віримо ми чи ні у Санту, він – бо ж Дід Мороз, ми знаємо свято  буде!!!

Олені запряжені у казкові санки  мчатимуть материками, а би тільки свято  було ближчим  для нас, аби ми побачили обличчя Санта Клауса, вибрали уявою чи руками подарунок, або ні… Він, Санта, постав для нас так несподівано, наскільки  це можливо.

Кременеччино… Ти – також у казці!

Славна земле Великомлинівецька, огорнута покривом Зими, її розкішними шатами, величчю та неповторністю…

Тепло долонь зігріває сімейний затишок. Десь у кімнаті лунає мурликання кішки, звучить "Jingle bells” написана Джеймсом Лордом Пєрпонтом.

І на душі стає тепл о та радісно від того, що свято буде!!!

З наступаючим Новим 2011 роком та веселих, Вам, свят!!!